Чи потрібні дорогі дослідження космосу пристим людям? – Ukraine Web
Космічна галузь – багатомільярдний сегмент світової економіки. Наприклад, в 2017 році оборот досяг $ 65 трлн. Одна тільки НАСА витратила близько $18 млрд, а США в цілому – близько $50 млрд.
Цифри вражаючі, і цілком закономірно виникає питання: а чи потрібен цей космос простій людині? Адже гордістю за космічні кораблі ситий не будеш, а запуск чергового марсохода не поліпшить здоров’я населення. Ракети, орбітальні телескопи, дослідження далеких планет, експерименти на МКС обходяться в нечувані суми. Може, ну його, і краще направити ці гроші на щось більш корисне? Начебто не найгірша думка, але не все так однозначно.
Куди йдуть гроші?
Так, космічна галузь пожирає фінанси швидше, ніж ракетний двигун паливо, але і користь від неї зовсім не нульова. Природно, мова не про якісь далекі від прикладного застосування дослідженнях, покликаних підтвердити або спростувати гіпотези теоретиків.
Витрачати гроші на масштабні дослідження Венери або відправку зондів до далеких комет можна нескінченно, було б фінансування. Проте ні ми, ні наші онуки, швидше за все не отримаємо від цього відчутної користі. Так, вчені вирішать чергове питання, але навряд чи в найближчу сотню років буде якийсь толк від знань про ядро Юпітера, або кількості і складі кругляків на орбіті Нептуна. Просто тому, що малоймовірно використання цих знань на практиці на благо людству. Не ті технології поки, так що і поспішати нікуди.
Втім, вчені і не поспішають. Лише близько 25% світових витрат на космічну галузь йде на діяльність, не пов’язану з супутниковою індустрією. І з цієї чверті далеко не все витрачається на теоретичні дослідження. Значна частина йде на роботи, результат яких може мати прикладне значення і для простого жителя Землі.
Загальний обіг коштів у космічній галузі © squarespace.com
Космос – це корисно
Левова частка всіх світових витрат на космічну галузь (близько 75%) припадає на вирішення завдань, пов’язаних із супутниковою інфраструктурою. А її плодами ми користуємося регулярно, часто самі того не помічаючи. Телебачення, телефонія, інтернет, навігація, транспортні системи, метеорологія часто не можуть без космосу, і при цьому здатні окупити витрачені кошти.
Державні витрати, на відміну від приватних, так просто не окупаються. Але, як вже говорилося вище, на чисто теоретичні дослідження, мало корисні для пересічного громадянина, витрачається відносно небагато. У підсумку казенне фінансування виступає додатковим стимулом для аерокосмічної галузі, яка сприятливо впливає і на комерційні проекти.
Умовно кажучи, сьогодні НАСА дає мільярд на дослідження і досліди в космосі, а завтра, в тому числі і завдяки цьому мільярду, бізнес втілює в життя нові технології, які в підсумку приносять користі людству на 10 мільярдів. Йде, наприклад, багато казенних коштів на незрозумілі дослідження методів зв’язку між супутниками – а через 10 років плоди цих досліджень дозволять охопити всю Землю хорошим інтернет-покриттям.
Системи позиціонування – не просто навігатор в авто, що дозволяє не заблукати, або протиугінний маячок. Це набагато більш корисна і перспективна ніша, яка здатна вирішити багато проблем з транспортом, оптимізуючи трафік, створити масові безпілотні авто, уникнути зайвих витрат. Витрачаючи мільярди на навігаційні системи, людство також і економить мільярди, отримуючи можливість направити їх в інші галузі.
Звичайно, всьому є розумна межа. Витрачати значну частину бюджету в умовах проблемної економіки нераціонально, тому що краще спрямувати ці кошти на вирішення більш нагальних питань. Але робити це теж потрібно правильно, щоб ефект був довготривалим і реальним.
Пропозиції виду «краще віддати ці гроші голодним» безглузді: від цього вони не стануть менше голодувати. Але якщо вибір стоїть між фінансуванням запуску якогось зонда на Юпітер і виділенням коштів на медичні дослідження – другий варіант виглядає краще. Адже на даний момент ліки від пухлин або СНІДу здатні допомогти людству в набагато більшою мірою, ніж розкриття нових таємниць будови небесних тіл або походження Всесвіту.
